ДІТЯМ, ЩО МРІЮТЬ ПРО МОРЕ !

Дорога к морю начинается отсюда,
И если ты быть моряком готов,
Приди сюда и здесь найдешь ты друга,
В Одесской флотилии юных моряков
.

Комунальний заклад позашкільної освіти «Одеська міська дитяча флотилія моряків «Бриг» запрошує хлопчиків та дівчаток 6-9 класів шкіл м. Одеси для трирічного БЕЗКОШТОВНОГО навчання основам морської справи.
За три роки навчання курсанти вивчають історію мореплавання, влаштування судна, шлюпкову справу, такелажну справу, основи морського судноводіння, основи суднової механіки, БЖС, безпечні методи при виконанні загальносудинних робіт.
У червні та липні хлопці проходять літню водну практику на водній станції, що знаходиться на пляжі Ланжерон. Під час шкільних канікул проводяться екскурсії до музеїв, порту, на фрегат «Дружба» та історичними місцями міста.
Заняття проводяться двічі на тиждень із 15 години.
Працюють такі гуртки:
— науково-технічного спрямування: юнги – один рік навчання, юний судноводій, юний судномеханік, юний судновий електромеханік, юний океанограф, юний судновий архітектор (судномоделювання) – три роки навчання;
— гуманітарного спрямування: англійська мова морського професійного спрямування — три роки навчання
Початок занять із 1 вересня

Телефон для довідок: 096-760-86-35

Наша адреса: вул. Пирігівська, 25 (у приміщенні ЗОШ №16, вхід через бічні двері навпроти спортмайданчика)

Комунальний заклад позашкільної освіти «Одеська міська дитяча флотилія моряків «Бриг»

23 лютого 1973 року рішенням Одеського облвиконкому №83 від 28.02.1973 року було створено морську флотилію, капітаном-директором якої став Микита Іванович Лабунець. На її баланс було передано учбове судно «Зірка», два катери, шість шестивесельних і чотири чотиривесельні і два військові тральщики БТ-29, один з яких через деякий час був повернутий військовим, а другий — став частиною експозиції меморіалу Героїчної оборони Одеси.

31 січня 1974 року рішенням Одеського облвиконкому №30 флотилію перейменовано в КВУУ «Одеська міська юнацька морська флотилія» і передано в підпорядкування Одеського міського відділу освіти.

22 січня 2010 року КВУУ “Одеська” міська” юнацька” морська” флотилія” змінено найменування на комунальний позашкільний навчальний заклад “Одеська міська дитяча флотилія моряків “Бриг”.

За час функціонування флотилія моряків знаходилася на вулиці Горького, у Лютеранському провулку, на вулицях Толстого та Островідова, Преображенській.

В даний час навчання проводиться в головному корпусі КВУУ «Одеська міська дитяча флотилія моряків» «Бриг» за адресою: м. Одеса, вул. пр-т О.Глушка, 1Г), ТОВШ № 12 (вул. Марсельська, 6), КПК школа-морський ліцей №24 (вул. Ак. Заболотного, 38А), центр дитячої та юнацької творчості «Еврика» (вул. Люстдорфська дорога, 25), ТОШ №105 (вул. Пастера, 17), ТОШ №120 (вул. Дальницька, 58), ТОШ №46 (вул. Космонавтів, 70), ОКНЗДБ «Перлинка» (Маячний провулок, 3), ЗОШ №92 (вул. Генерала Бочарова, 67).

Свого часу очолювали позашкільний заклад Турченко Л.Г., Каймашников В.П., Костенко П.І., Попков С.П., кандидат технічних наук Дьомін І.П. В даний час морську флотилію очолює Орешніков А.Р. Керівниками гуртків були і є капітани військових кораблів, цивільних судів, підводних човнів, серед них було два адмірали — Букетов Борис Петрович, Лятоха Сергій Миколайович та начальник Одеської військово-морської бази Школенко О.П.

Курс навчання у флотилії триває три роки на безоплатній основі, заняття проводяться у позаурочний час, по 3 години одне заняття. Формування груп починається 1 вересня, теоретичні заняття — з 15 вересня, а закінчуються 31 травня. Після закінчення теоретичного курсу занять, з 1 червня по 20 липня, вихованці проходять плавпрактику на водній станції КПНЗ «Одеська МДФМ «Бриг», яка знаходиться на пляжі «Ланжерон».

Під час практики вихованці під керівництвом керівників гуртків здійснюють морські переходи на веслах та під вітрилами.

На сьогоднішній день в установі функціонує 21 профільний гурток: «Юний судномеханік», «Юний судноводій», «Юний судноелекстромеханік», «Юний судновий архітектор», «Юнгі», «Юний океанограф», «Англійська мова морської професійної спрямованості». У позашкільному закладі навчаються понад 300 вихованців середнього та старшого шкільного віку.

Метою професійного виховання учнів в Одеській ГДФМ «Бриг» є направлення особи на вибір певного виду морської діяльності та прищеплення молоді професійно важливих якостей, що передбачає набуття учнями допрофесійних знань, умінь та навичок. Поєднання навчального процесу, літньої водної практики та організації дозвілля (проведення екскурсій на кораблі, судна, у військові гавані порту, відвідування пам’ятних місць, музеїв тощо) сприяє розвитку особистості вихованців та підготовці їх до життя.

Після закінчення навчання вихованці отримують свідоцтва про позашкільну освіту за  морськими спеціальностями, які надають певні пріоритети при вступі до спеціалізованих морських навчальних закладів.

map

* КЛІК ПО КАРТИНЦІ АБО ТАБЛИЦІ

 1-0.Навчальна програма початкової морської підготовки гурток «Юнги» — один рік

1-0

2-1.Навчальна програма «Юний судоводій» — перший рік навчання

2-0

2-2.«Юний судоводій» — другий рік навчання

3-0

 2-3.«Юний судоводій» — третій рік навчання

4-0

3-1.Навчальна програма «Юний судномеханік» — перший рік навчання

5-0

3-2.»Юний судномеханік» — другий рік навчання

6-0

3-3.»Юний судномеханік» — третій рік навчання

7-0

4.1.Навчальна програма «Юний судновий електромеханiк» — перший рік навчання

8-0

4.2.«Юний судновий електромеханiк» — другий рік навчання

9-0

4.3.«Юний судновий електромеханiк» — третій рік навчання

10-0

5.1.Навчальна програма «Юний океанограф» — перший рік навчання

11-0

5.2.»Юний океанограф» — другий рік навчання

12-0

5.3.»Юний океанограф» —  третій рік навчання

13-0

6.1.Навчальна програма «Юний судновий архітектор» — перший рік навчання

14-0

6.2.»Юний судновий архітектор» — другий рік навчання

15-0

6.3.»Юний судновий архітектор» —  третій рік навчання

16-0

7.1-3.Навчальна програма «Англійська мова з морською професійною спрямованістю»

В програму першого року навчання входять вивчення наступних тем іноземною мовою:

— Odessa state maritime academy; My biography; The ship’s crew; Viziting a ship; Shipboard traning; Types of ships; An accident at sea; The discovery of the Antarctic; A hard voyage to London; The port of Odessa; Great Britain; Your planet is in trouble; Pilot on board; Visit of an agent.

 В програму другого року навчання входять:

— Medical Inspection of the ship; Customs examination; Immigration officer on board; Buying provisions; Products; On the bridge; Watchkeeping; Working day; At the gangway; Lines; Navigation warnings; Stowage.

  В програму  третього року навчання входять:

— General arrangement of a ship, Mooring, A merchant shipping, A Voyage, Conducting of ship works, Displacement, Ship’s architecture, The organization of a ship’s crew, Fire prevention and fire fighting, Dangerous situations, Man overboard, Communications at the sea, Signaling at the sea, International code flags.

Під час навчання передбачено поетапне вивчення тем з оцінюванням знань, умінь і навичок, наприкінці курсу передбачено проведення кваліфікаційних іспитів з отриманням посвідчення про позашкільну освіту.

1   Запитання для іспиту за програмою «Юний судноводець»

Історія флоту

  1. Перші плавзасоби стародавньої людини.
    2. Давньоєгипетські судна — коротка їх характеристика.
    3. Вітрильні кораблі стародавнього Риму та Греції.
    4. Кораблі та мореплавання вікінгів.
    5. Відкриття Америки Христофором Колумбом.
    6. Перше кругосвітнє плавання Фернана Магеллана.
    7. Історія  Історія розвитку Українського флоту
    8. Камчатські експедиції – В.Берінг, А.Чіріков.
    9. Навколосвітнє плавання І.Крузенштерна, Ю.Лисянського.
    10. Антарктична експедиція на шлюпах «Схід» та «Мирний».
    11. Освоєння Арктики – експедиції Р.Амундсена, Ф.Нансена, В.Русанова, Г.Сєдова.
    12. Чесменська морська битва.
    13. Розгром турецького флоту Ф.Ф.Ушаковим біля острова Тендра.
    14. Подвиг брига «Меркурій».
    15. Синопська битва – останній бій вітрильних флотів.
    16. Зародження парового флоту у першій половині 19 ст.
    17. Цусімська битва.
    18. Подвиг «Варяга».
    19. Морський торговий флот у військових операціях на Чорному морі.
    20. Чорноморське морське пароплавство – друга половина 20 століття.

                                                        

Устрій судна

  1. Транспортні судна. Класи та призначення.
    2. Промислові судна. Класи та призначення.
    3. Службово-допоміжні судна та судна технічного флоту. Класи та призначення.
    4. Основні перерізи корпусу. Основні розміри корпусу судна.
    5. Архітектура зовнішньої форми судна.
    6. Загальне розташування судна. Класифікація суднових приміщень.
    7. Основні конструктивні елементи корпусу.
    8. Рульове та підрулююче пристрої.
    9. Якірний пристрій.
    10. Швартування.
    11. Шлюпковий пристрій, рятувальні засоби.
    12. Вантажний пристрій.
    13. Внутрішній зв’язок та сигналізація.
    14. Кошти зовнішнього зв’язку судна.
    15. Сигнали лиха.
    16. Аварійне постачання та матеріали.
    17. Постановка пластиру та цементного ящика.
    18. Особливості та причини пожежі на судах, заходи їх упередження.
    19. Переносні засоби пожежогасіння та порядок приведення їх у дію.
    20. Залишення судна та поведінка на борту рятувальних засобів.

Судноводії

  1. Обов’язки матроса 1 класу.
    2. Обов’язки матроса 2 класи.
    3. Обов’язки вахтового матроса у морі.
    4. Обов’язки вахтового матроса під час стоянки.
    5. Охорона праці при виконанні якірно-швартовних та буксирувальних операцій.
    6. Охорона праці під час роботи з вантажними пристроями.
    7. Охорона праці під час використання рятувальних коштів.
    8. Роботи, що виконуються під час фарбування судна.
    9. Суднові уборки; охорона праці під час судових робіт.
    10. Форма та розміри Землі. Географічні координати. 11.Системи поділу горизонту.
    12. Справжні курси та пеленги. Курсовий кут.
    13. Магнітні компаси.
    14. Прилади для визначення пройденої відстані та швидкості.
    15. Прилади визначення глибини.
    16. Класифікація морських карт за призначенням. 17.Масштаби карт.
    18. Термінологія прибережних районів та навігаційні небезпеки.
    19. Берегові засоби навігаційного обладнання.
    20. Сутність навігації, призначення лоції.
    21. Плавучі засоби навігаційного обладнання
    22. Сигнали суднових тривог. Розклад по тривогах.

   Запитання для іспиту за програмою «Юний судномеханік»

Історія флоту

  1. Перші плавзасоби стародавньої людини.
  2. Давньоєгипетські судна — коротка їх характеристика.
  3. Вітрильні кораблі стародавнього Риму та Греції.
  4. Кораблі та мореплавання вікінгів.
  5. Відкриття Америки Христофором Колумбом.
  6. Перше кругосвітнє плавання Фернана Магеллана.
  7. Історія розвитку українського флоту.
  8. Камчатські експедиції – В.Берінг, А.Чіріков.
  9. Навколосвітнє плавання І.Крузенштерна, Ю.Лисянського.
  10. Антарктична експедиція на шлюпах «Схід» та «Мирний».
  11. Освоєння Арктики – експедиції Р.Амундсена, Ф.Нансена, В.Русанова, Г.Сєдова.
  12. Чесменська морська битва.
  13. Розгром турецького флоту Ф.Ф.Ушаковим біля острова Тендра.
  14. Подвиг брига «Меркурій».
  15. Синопська битва – останній бій вітрильних флотів.
  16. Зародження парового флоту у першій половині 19 ст.
  17. Цусімська битва.
  18. Подвиг «Варяга».
  19. Морський торговий флот у військових операціях на Чорному морі.
  20. Чорноморське морське пароплавство – друга половина 20 століття.

Устрій судна

  1. Транспортні судна. Класи та призначення.
  2. Промислові судна. Класи та призначення.
  3. Службово-допоміжні судна та судна технічного флоту. Класи та призначення.
  4. Основні перерізи корпусу. Основні розміри корпусу судна.
  5. Архітектура зовнішньої форми судна.
  6. Загальне розташування судна. Класифікація суднових приміщень.
  7. Основні конструктивні елементи корпусу.
  8. Рульове та підрулююче пристрої.
  9. Якірний пристрій.
  10. Швартування.
  11. Шлюпковий пристрій, рятувальні засоби.
  12. Вантажний пристрій.
  13. Внутрішній зв’язок та сигналізація.
  14. Кошти зовнішнього зв’язку судна.
  15. Сигнали лиха.
  16. Аварійне постачання та матеріали.
  17. Постановка пластиру та цементного ящика.
  18. Особливості та причини пожежі на судах, заходи їх упередження.
  19. Переносні засоби пожежогасіння та порядок приведення їх у дію.
  20. Залишення судна та поведінка на борту рятувальних засобів.

                                                    

Судномеханіки

  1. Суднові системи. Загальні відомості.
  2. Осушувальна система.
  3. Водовідливна система.
  4. Баласна система.
  5. Диферентна кренова система.
  6. Системи побутового водопостачання.
  7. Стічна система.
  8. Система мікроклімату
  9. Типи суднових енергетичних установок.
  10. Склад та розміщення суднових енергетичних установок.
  11. Парові казани. Типи та призначення.
  12. Парові турбіни та паротрубні установки.
  13. Двигуни внутрішнього згоряння та дизельні установки.
  14. Газові турбіни та газотурбінні установки.
  15. Енергетичні установки суден із електродвигуном.
  16. Атомні енергетичні установки.
  17. Волопровід.
  18. Допоміжні механізми.
  19. Обов’язки моториста на вахті.
  20. Правила техніки безпеки під час обслуговування суднової енергетичної установки.

3          Запитання для іспиту за програмою «Юний судноелектромеханік»

Історія флоту

  1. Перші плавзасоби стародавньої людини.
  2. Давньоєгипетські судна — коротка їх характеристика.
  3. Вітрильні кораблі стародавнього Риму та Греції.
  4. Кораблі та мореплавання вікінгів.
  5. Відкриття Америки Христофором Колумбом.
  6. Перше кругосвітнє плавання Фернана Магеллана.
  7. Історія розвитку українського флоту.
  8. Камчатські експедиції – В.Берінг, А.Чіріков.
  9. Навколосвітнє плавання І.Крузенштерна, Ю.Лисянського.
  10. Антарктична експедиція на шлюпах «Схід» та «Мирний».
  11. Освоєння Арктики — експедиції Р. Амундсена, Ф. Нансена В. Русанова, Г. Сєдова.
  12. Чесменська морська битва.
  13. Розгром турецького флоту Ф.Ф.Ушаковим біля острова Тендра.
  14. Подвиг брига «Меркурій».
  15. Синопська битва – останній бій вітрильних флотів.
  16. Зародження парового флоту у першій половині 19 ст.
  17. Цусімська битва.
  18. Подвиг «Варяга».
  19. Морський торговий флот у військових операціях на Чорному морі.
  20. Чорноморське морське пароплавство — друга половина 20 століття

Пристрій судна

  1. Транспортні судна. Класи та призначення.
  2. Промислові судна. Класи та призначення.
  3. Службово-допоміжні судна та судна технічного флоту. Класи та призначення.
  4. Основні перерізи корпусу. Основні розміри корпусу судна.
  5. Архітектура зовнішньої форми судна.
  6. Загальне розташування судна. Класифікація суднових приміщень.
  7. Основні конструктивні елементи корпусу.
  8. Рульове та підрулююче пристрої.
  9. Якірний пристрій.
  10. Швартування.
  11. Шлюпковий пристрій, рятувальні засоби.
  12. Вантажний пристрій.
  13. Внутрішній зв’язок та сигналізація.
  14. Кошти зовнішнього зв’язку судна.
  15. Сигнали лиха.
  16. Аварійне постачання та матеріали.
  17. Постановка пластиру та цементного ящика.
  18. Особливості та причини пожежі на судах, заходи їх упередження.
  19. Переносні засоби пожежогасіння та порядок приведення їх у дію.
  20. Залишення судна та поведінка на борту рятувальних засобів.

Електромеханіки

  1. Умовні графічні знаки у електричних схемах.
  2. Постійний та змінний струм. Коротка характеристика.
  3. Закон Ома. Трифазний струм.
  4. Провідники, електроізоляційні та магнітні матеріали.
  5. Діоди, тиристори, транзистори, оптоелектронні елементи.
  6. Вимірювання струму, напруга та опір.
  7. Виробництво електроенергії.
  8. Кислотні та лужні акумулятори. Заряджає та експлуатує акумуляторні батареї.
  9. Пристрій та принцип дії трансформатора.
  10. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.
  11. Пристрій та принцип дії синхронного двигуна.
  12. Пристрій та принцип дії асинхронних двигунів.
  13. Експлуатація машин змінного струму.
  14. Класифікація суднових електростанцій.
  15. Судкові дроти та кабелю.
  16. Електричні машини постійного струму.
  17. Суднові освітлювальні прилади.
  18. Суднові сигнальні та відмінні вогні.
  19. Принцип роботи телефонного зв’язку та його класифікація.
  20. Внутрішньосудинна сигналізація.
  21. Електробезпека під час експлуатації суднового обладнання.

Флотилію названо на честь бригу «МЕРКУРІЙ»

«Меркурій» — 18-гарматний військовий бриг російського флоту. Був закладений у Севастополі 28 січня (9 лютого) 1819 року і спущений на воду 7 (19) травня 1820 року. У травні 1829 року, під час російсько-турецької війни бриг під командуванням капітан-лейтенанта Олександра Івановича Казарського здобув перемогу в нерівному бою з двома турецькими лінійними кораблями, чим увічнив своє ім’я і за що був нагороджений кормовим прапором Георгіївським.

Бриг «Меркурій» був збудований на Севастопольській верфі під керівництвом відомого згодом корабельного майстра Івана Яковича Осмініна. Судно призначалося спеціально для охорони Кавказького узбережжя, несення дозорної служби та розвідки. Як матеріал для будівництва «Меркурія» було обрано кримський дуб. Після закінчення будівництва «Меркурій» увійшов до складу 32-го флотського екіпажу.

Своє ім’я бриг отримав на честь катера «Меркурій», який відзначився під час Російсько-шведської війни 1788-1790 років під командуванням капітан-лейтенанта Р. В. Кроуна. Цей катер 29 квітня (10 травня) 1789 атакував і зумів захопити в полон шведський 12-гарматний тендер «Снапоп», а менш, ніж через місяць, 21 травня (1 червня), полонив 44-гарматний фрегат «Венус». Кроун був нагороджений Катериною II орденом Святого Георгія 4-го ступеня, виконаний у наступний чин і одержав довічну пенсію.

Конструкція

Будучи бригом, «Меркурій» мав дві щогли (фок і грот). Кожна щогла несла чотири реї і, відповідно, чотири прямі вітрила: фок, фор-марсель, фор-брамсель і фор-бом-брамсель на фок-щоглі; грот, грот-марсель, грот-брамсель та грот-бом-брамсель на грот-щоглі. Також на грот-щоглі було гафельне вітрило, що покращує маневреність. На штагах розташовувалися стакселі (грота-стаксель, грот-стень-стаксель, грот-брам-стень-стаксель) та клівер. Крім того, були лиселі, які застосовуються на попутних вітрах. Загальна площа вітрил-856 м2.

На носі брига була постать бога Меркурія. Носова постать була поясною, хоча на початкових кресленнях Осмініна передбачалося зображення постаті на повний зріст.

Озброєння

Озброєння брига складалося з вісімнадцяти 24-фунтових карронад для ближнього бою і двох переносних трифунтових гармат, що мали більший радіус дії. При необхідності гармати можна було використовувати як ретирадних в портах гакаборта, так і як погонних в носових портах, тобто вони могли застосовуватися і при відступі, і при переслідуванні противника.

Карронади були встановлені на верхній палубі, причому гарматні порти не закривалися, тому що через них здійснювався стік води, що потрапляє на палубу

Відмітні особливості

«Меркурій» відрізнявся від інших бригів російського флоту меншою осадкою і оснащенням веслами (по сім весел з кожного борту). Гребли цими веслами стоячи. Через меншу осідання бриг мав і меншу глибину інтрюму, що погіршувало його ходові якості. «Меркурій» був одним з перших російських бригів, при будівництві якого застосовувалася система набору за методом Сепінгса — з діагональними сваями-рідерсами. Ця прогресивна на той час система збільшувала міцність корабля, зменшувала спусковий перелом і розгойдування елементів. Бриг був стійкий і добре тримав високу хвилю, однак у тиху погоду вантажів. Поглиблення форштевнем становило 2,74 метри, ахтерштевнем — 3,90 метри. Поглиблення у повному вантажі становило, відповідно, 3,63 та 4,736 метра.

Історія служби

У 1820—1827 роках «Меркурій» перебував у плаваннях Чорним морем, займаючись бойовою підготовкою та виконуючи окремі накази командування. У кампанії 1827 бриг крейсував біля берегів Абхазії, успішно борючись із судами контрабандистів.

З початком російсько-турецької війни 1828-1829 років «Меркурій» брав участь у взятті Чорноморським флотом фортець Анапа, Варна, Інад, Бургас, Сизополь.

У першій половині травня 1828 «Меркурій» взяв участь у захопленні двох турецьких транспортів з десантом. За одними даними це сталося 8(20) травня і «Меркурій» діяв разом з катером «Сокіл», за іншими — 9(21) травня разом із бригом «Ганімед». Захоплені війська було відконвойовано до Сизополя. Також 1828 року бриг «Меркурій» брав участь у конвоюванні російських транспортів.

14(26) травня1829 року бриг «Меркурій» під командуванням капітан-лейтенанта Олександра Івановича Казарського прийняв нерівний бій з двома турецькими лінійними кораблями, з якого вийшов переможцем-бригу вдалося завдати турецьким кораблям ушкодження, які змусили їх вийти з боя.

Отримавши сильні ушкодження, «Меркурій» не брав участі у подальших військових походах 1830—1831 років, і з 1832 по 1836 перебував у Севастопольському адміралтействі на капітальному ремонті.

У кампаніях 1837—1839 років бриг брав участь у висадках десантів на кавказькому узбережжі, а 1840—1843 роках крейсував біля берегів Кавказу.

У 1851-1852 роках «Меркурій» перебував у практичному плаванні у складі першої ескадри 4-ї флотської дивізії.

У 1853 році бриг знову курсував біля східних берегів Чорного моря у складі загону контр-адмірала Федора Михайловича Новосільського, який у чині лейтенанта брав участь у бою брига з турецькими кораблями, а з 1835 по 1838 сам командував «Меркурієм».

Під час оборони Севастополя в 1855 корпус «Меркурія» використовувався як понтона при наведенні моста через Південну бухту, а в 1856 його відбуксирували в Миколаїв, де деякий час використовували як плавучий склад.

9(21) листопада1857 року наказом генерал-адмірала№180 бриг «Меркурій» через крайню старість був виключений зі списків флоту і розібраний

mercury01

001  002 003   004005   006